Дух и плоть (или Война внутри) - Лариса Войтенко
Душепопечитель. В память о возлюбленном брате во Христе Югай Юрие. - Николай Агапьев Брат Юрий своей жизнью показал пример искреннего служителя во Христе. Он говорил, что служитель должен быть в первую очередь ДУШЕПОПЕЧИТЕЛЕМ. Все, кому выпало счастье оказаться рядом с ним, чувствовали теплоту его доброты и искренности. Я благодарю Господа, за то, что в последние годы, Он дал мне служить с ним. Ис.57:1 Праведник умирает, и никто не принимает этого к сердцу; и мужи благочестивые восхищаются от земли, и никто не помыслит, что праведник восхищается от зла. Еккл.7:8 Конец дела лучше начала его; терпеливый лучше высокомерного. Тихая суббота - Виталий Облаков
>>> Все произведения раздела Поэзия >>>
|
Проза : Game is over - Алексей ТОМАШЕВСКИЙ Я христианин. Но значит ли это, что все мои произведения, стихи и рассказы, должны быть непременно на христианскую тематику? А что если я написал приключенческий, или фантастический рассказ? "Зарывать талант в землю"? Не уверен. После долгих размышлений я решился таки написать одно небольшое произведение. Прошу учесть, что это "мой первый блин", и быть снисходительными к моим ошибкам. Привожу две первые главы. Итак... Публицистика : Если живете по плоти, то умрете - Николай Николаевич
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є. |