Какая цветом жизнь в плотской любви,
В оттенках серого преобладает чёрный,
Но можно красок исчезающих купив,
Жить ими миг короткий увлечённо...
И ноты жизни в той любви лишь фальш,
Сердца не в унисон, а бьются разнобоем,
Ещё сегодня фейерверки, свадьба, вальс...
А завтра быт ворвётся в мир покоя.
И вкуса желчи от обид полна,
И льстивых, сладких но противных послевкусий,
От них забылся в грёзах, словно от вина,
И страшно в мир реальности проснуться.
Там рана жжёт от жала пустоты,
Бесцветную, голодную, немую душу,
И ад реальности сжигает все мечты,
И снова дух унылый кости сушит!...
*******
Христос стал символом иной любви,
В ней Бог нам краски жизни благодатной дарит,
Кто Иисуса примет в сердце Господом Своим,
Любви плотской забудет все кошмары...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
