Ночь. Я смотрю в кромешную тьму окна. Август. Конец лета…
И вдруг. О, чудо!
Призрачно-облачное видение. Объемное. Живое. Трепеща малюсенькими золочеными блестками, оно течет и, переливаясь, струится.
Живое золото!
Это в свете единственного уличного фонаря на ветру покачивается кудрявая верхушка дерева. Из-за угла, соседнего моим окнам двенадцатиэтажного дома, не видно его ствола. Выглядывает лишь краешек, взлохмаченно-округлой и раскачиваемой ветром, кроны. Ажурная листва, закрывая ореол фонаря, создает эту, восхитительно-завораживающую, феерическую иллюзию августовской сказки...
Так и смысл нашей, суетно-земной бренности, обретает Божественные краски в животворящем Свете великой и неиссякаемой Любви Творца.
Людмила Солма,
Москва, Россия
член МГО Союза писателей России, Творческого клуба «Московский Парнас», РОФ содействия развитию современной поэзии «Светоч»
«...ПОЭЗИЯ, как мы все понимаем – НЕ ТОЛЬКО <глаза, да слух> РАДУЕТ,
НО И НАПРЯГАЕТ - МЫСЛЬЮ, а иначе какой от неё прок?
разве только - витиеватость <кустистого> стихоплетства.» (Revaty Alrisha, из письма "Амстердам августа 02-го...")
Прочитано 6173 раза. Голосов 4. Средняя оценка: 4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Очень красочно и живо описана природа! Чувствуешь, будто сам переживаешь происходящее. Комментарий автора: Спасибо, это действительно было восхитительно:)
Феано
2007-08-31 14:14:47
Необычайно яркая картина!
Сказка всегда рядом:) Комментарий автора: Спасибо, наверное это так и есть -
стоит только оглянуться вокруг себя.
Наталья Незнакомкина
2007-09-01 18:06:22
Поэтично. Хорошо уметь находить красоту даже в самых обычных вещах. Комментарий автора: Спасибо,
Вы правы - нужно только присмотреться повнимательнее... красота обычных вещей не криклива, как к примеру букетик полевых цветов среди наворочено-новомодных изысков флористики:-)
лена
2007-09-27 09:51:30
Вот и лето прошло...грустно. Комментарий автора: Ну, отчего же?! осень такая славная и зима с весною впереди. А там и до лета рукой подать: "...у природы нет плохой погоды - каждая погода благодать"
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
